Людина загинула під обстрілом у місті, де не працюють ні лікарня, ні морг, ні відділ ДРАЦС. Лікарського свідоцтва про смерть немає і не буде, а без нього не видають свідоцтво про смерть і не відкривають спадкову справу. Для таких ситуацій існує стаття 317 ЦПК України: факт смерті встановлює суд, і подати заяву можна до будь-якого місцевого суду країни. У справі, де я представляв онуку загиблої, від відкриття провадження до рішення минуло 17 днів. Розповідаю, які докази ми зібрали, як довели родинний зв'язок за трьох різних прізвищ у родині та що робити після рішення.
Коротко: 6 тез
- Якщо смерть настала на території, де введено воєнний стан, або на тимчасово окупованій території, і медичного документа про смерть отримати неможливо, факт смерті встановлює суд за статтею 317 ЦПК України.
- Заяву можна подати до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання заявника. У моїй справі смерть настала в Лимані Донецької області, а справу розглянув суд у Харкові.
- Попередня письмова відмова відділу ДРАЦС не потрібна: суд послався на лист-роз'яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 985/0/208-21 від 22.04.2021.
- Лікарське свідоцтво замінила сукупність доказів: витяг з ЄРДР, відповідь поліції на адвокатський запит, фотознімок з місця події, копії паспорта і пенсійного посвідчення загиблої.
- Родинний зв'язок довелося доводити ланцюжком актових записів, бо в бабусі, батька та онуки різні прізвища. Один запис суд витребував у відділу ДРАЦС за нашим клопотанням.
- У справі № 645/8976/26 провадження відкрито 14.09.2026, рішення ухвалено 01.10.2026, суд допустив його негайне виконання.
Чому без суду смерть не зареєструють
Свідоцтво про смерть видає відділ державної реєстрації актів цивільного стану, але не на підставі слів родичів. Стаття 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» називає дві підстави для реєстрації смерті: документ встановленої форми про смерть, виданий закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою, чи рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.
Перший документ у звичайному житті — це лікарське свідоцтво про смерть за формою № 106/о. За Інструкцією, затвердженою наказом МОЗ України від 08.08.2006 № 545, його видають лікарні, амбулаторно-поліклінічні заклади, патолого-анатомічні бюро, бюро судово-медичної експертизи. У місті, де тривають активні бойові дії, жодна з цих установ не працює.
Лишається друга підстава — судове рішення. Правила державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджені наказом Мін'юсту від 18.10.2000 № 52/5, прямо називають рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час серед підстав для реєстрації.
Що дає стаття 317 ЦПК України
Загальне правило міститься в пункті 8 частини 1 статті 315 ЦПК України: суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації цього факту органом ДРАЦС. Стаття 317 — спеціальна норма для смертей на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території. Вона спрощує процедуру у трьох місцях.
- Суд — будь-який. Заяву можна подати до будь-якого місцевого суду України, що здійснює правосуддя, незалежно від місця проживання чи перебування заявника.
- Заявник — не лише найближчий родич. Звернутися можуть члени сім'ї померлого, їхні представники або інші заінтересовані особи, якщо встановлення факту смерті впливає на їхні права, обов'язки чи законні інтереси.
- Строки стислі. Такі справи суд розглядає невідкладно, а ухвалене рішення виконується негайно: чекати тридцять днів до набрання ним законної сили для звернення до відділу ДРАЦС не потрібно.
Справа розглядається в окремому провадженні (пункт 5 частини 2 статті 293 ЦПК України). Це означає, що в ній немає позивача і відповідача, немає спору. Є заявник і заінтересована особа — зазвичай це відділ ДРАЦС, який потім реєструватиме смерть.
Встановлення факту смерті чи оголошення померлою
Ці дві процедури постійно плутають, а різниця між ними принципова. Факт смерті встановлюють, коли є докази, що людина загинула в конкретний день за конкретних обставин. Померлою оголошують, коли доказів смерті немає, а є лише тривала відсутність відомостей про людину.
| Критерій | Встановлення факту смерті | Оголошення померлою |
|---|---|---|
| Норма | пункт 8 частини 1 статті 315, стаття 317 ЦПК України | стаття 46 ЦК України, статті 305–309 ЦПК України |
| Що доводять | сам факт смерті, її дату і місце | відсутність відомостей про людину протягом установленого строку |
| Скільки чекати до звернення | строку очікування немає, заяву подають одразу після збору доказів | три роки; шість місяців, якщо людина пропала за обставин, що загрожували смертю; у зв'язку з воєнними діями — два роки після їх закінчення, і лише за рішенням суду раніше, але не раніше ніж через шість місяців |
| Дата смерті | фактична, підтверджена доказами | за загальним правилом — день набрання рішенням законної сили |
| Куди подавати | для випадків статті 317 — до будь-якого місцевого суду | за місцем проживання заявника або останнім відомим місцем проживання зниклої особи |
Якщо є документальні сліди загибелі — запис у кримінальному провадженні, свідки, фото — доречний шлях встановлення факту смерті: він швидший і дає точну дату, від якої рахуються спадкові строки.
Чи треба спочатку отримати відмову відділу ДРАЦС
Багато хто починає з походу до відділу ДРАЦС по письмову відмову, щоб додати її до заяви. У цій справі ми такої відмови не отримували і звернулися одразу до суду. Суд із цим погодився і зазначив у рішенні: відповідно до листа-роз'яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 985/0/208-21 від 22.04.2021 вимогу про отримання відмови органу ДРАЦС, яка передує зверненню до суду, скасовано. Звернення одразу до суду не є порушенням статті 318 ЦПК України, що встановлює вимоги до заяви.
Сама стаття 318 вимагає зазначити в заяві три речі: який факт заявник просить встановити і з якою метою; чому неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує цей факт; якими доказами факт підтверджується. Причину неможливості ми пояснили не відмовою чиновника, а статусом території — про це нижче.
Як довести, що територія є зоною бойових дій
Стаття 317 застосовується не до будь-якої смерті під час війни, а до смерті на визначеній території. Тому в заяві потрібно показати, що місце загибелі до такої території належить, і що саме через це медичний документ недоступний.
Суд у рішенні послався на наказ Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 № 376, яким затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією. За цим переліком Лиман Краматорського району Донецької області належить до територій активних бойових дій. Звідси висновок суду: заявниця не може отримати від закладу охорони здоров'я чи судово-медичної установи документ встановленої форми про смерть і зареєструвати смерть у звичайному порядку.
Перелік територій регулярно оновлюється. Перед поданням заяви перевірте статус вашого населеного пункту саме на дату смерті і на дату звернення до суду — у чинній редакції переліку.
Якими доказами замінюють лікарське свідоцтво
Закон не містить закритого переліку доказів смерті. Суд оцінює все подане в сукупності. У цій справі доказова база складалася з п'яти елементів, і кожен закривав свою частину питання: чи настала смерть, коли, де і чи це саме та людина.
| Доказ | Де взяти | Що підтверджує |
|---|---|---|
| Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань | у слідчого або прокурора в кримінальному провадженні, відкритому за фактом обстрілу | подію, її дату і місце; у витягу прямо зафіксовано, що внаслідок обстрілу загинула конкретна людина |
| Відповідь органу поліції на адвокатський запит | адвокат надсилає запит до підрозділу, який веде розслідування | що досудове розслідування здійснюється саме за фактом обстрілу, під час якого загинула ця людина |
| Фотознімок з місця події | від родичів, сусідів, волонтерів, які були на місці | сам факт загибелі; у нашій справі поруч із тілом зафіксовано паспорт загиблої |
| Копії паспорта і пенсійного посвідчення загиблої | із сімейного архіву | особу загиблої і те, що вона постійно проживала в цьому місті |
| Свідоцтва та актові записи цивільного стану | у родині, у відділі ДРАЦС, через ухвалу суду про витребування доказів | родинний зв'язок заявника із загиблою, тобто право на звернення |
Обстріл цивільного населення розслідується як воєнний злочин: у цій справі відомості внесено до ЄРДР за частиною 2 статті 438 КК України наступного дня після події. Якщо провадження ще не відкрите, подати заяву про злочин можуть самі родичі; супровід потерпілих у такому провадженні — це вже робота адвоката з кримінальних справ.
Чого в справі не було: показань свідків у залі суду, судово-медичної експертизи, довідки про поховання. Суд не вимагав їх і пояснив чому. У рішенні зазначено, що можливості збору доказів смерті на території активних бойових дій можуть бути істотно обмеженими, тоді як встановлення цього факту має істотне значення для реалізації низки прав людини, зокрема права власності (спадкування) і права на повагу до приватного та сімейного життя.
Помилка в документі поліції: чи зруйнує вона справу
У відповіді поліції на мій адвокатський запит по батькові загиблої було вказано неправильно. Формально такий лист стосується особи з іншими анкетними даними.
Ми не стали замовчувати розбіжність і не чекали, поки поліція перевидасть лист. У заяві пояснили прямо: це описка, і ось чому. Суд оцінив це так само і записав у рішенні, що йдеться про очевидну технічну описку, оскільки прізвище, ім'я, дата народження, дата і місце загибелі та номер кримінального провадження повністю збігаються з іншими доказами.
Розбіжності в документах краще назвати й пояснити самому в тексті заяви. Якщо суд знайде їх сам, він може залишити заяву без руху, а в гіршому разі — поставити під сумнів весь доказ.
Три прізвища в одній родині: як довести спорідненість
Заявниця — онука загиблої, до того ж бабуся склала на неї заповіт. Але на папері їх нічого не пов'язувало: бабуся свого часу змінила прізвище після шлюбу, батько заявниці носив її попереднє прізвище, а сама заявниця взяла прізвище чоловіка. Три покоління — три різні прізвища.
Ланцюжок ми зібрали з чотирьох документів:
- свідоцтво про народження заявниці — у ньому вказано її батька;
- свідоцтво про шлюб заявниці — пояснює, чому її теперішнє прізвище відрізняється від прізвища при народженні;
- актовий запис про народження батька — у ньому матір'ю записана загибла, під її попереднім прізвищем;
- актовий запис про шлюб бабусі — підтверджує, що жінка з попереднім прізвищем і загибла — одна й та сама особа.
Четвертого документа в родини не було. Наступного дня після відкриття провадження суд задовольнив наше клопотання про витребування доказів, і за дев'ять днів відділ ДРАЦС надіслав відповідь: потрібний актовий запис у Державному реєстрі актів цивільного стану громадян знайдено. Ланцюжок замкнувся.
Якщо вам бракує свідоцтв про народження чи шлюб старших родичів, частину з них можна відновити ще до суду — повторні свідоцтва і витяги з реєстру видають за заявою родичів. Як це працює, описано на сторінці про отримання дублікатів документів. Те, що вам особисто не видадуть, суд витребує ухвалою.
Справа № 645/8976/26: хронологія
Справу розглянув Немишлянський районний суд міста Харкова в порядку окремого провадження. Заінтересованою особою був відділ ДРАЦС у місті Харкові. Я представляв заявницю.
| Дата | Подія |
|---|---|
| липень 2026 року | загибель жінки внаслідок обстрілу Лимана; наступного дня відомості внесено до ЄРДР |
| 01.09.2026 | відповідь поліції на адвокатський запит |
| 14.09.2026 | суд відкрив провадження у справі |
| 15.09.2026 | суд задовольнив клопотання про витребування доказів |
| 24.09.2026 | відділ ДРАЦС надав відповідь на ухвалу суду |
| 01.10.2026 | рішення: заяву задоволено, факт смерті встановлено, допущено негайне виконання |
Ні заявниця, ні я до зали суду не приїжджали: подали клопотання про розгляд справи за нашої відсутності. Представник відділу ДРАЦС так само просив розглянути справу без нього і проти заяви не заперечував. Для людей, які виїхали в інший регіон або за кордон, це важлива обставина: особиста присутність у такій справі не була потрібна.
У резолютивній частині суд встановив факт смерті із зазначенням дати і місця, а також вказав дату й місце народження загиблої та її податковий номер. Ці реквізити потрібні відділу ДРАЦС, щоб скласти актовий запис без додаткових запитів, тому просити про них варто вже в заяві.
Це рішення суду першої інстанції, станом на дату публікації не набрало законної сили: строк апеляційного оскарження — тридцять днів з дня складення повного тексту. Водночас суд допустив негайне виконання рішення, і його оскарження виконання не зупиняє.
Що робити після рішення суду
Рішення саме по собі ще не є свідоцтвом про смерть. Далі три кроки.
- Реєстрація смерті. З копією рішення звертаються до відділу ДРАЦС. За частиною 3 статті 17 Закону «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» смерть реєструють за останнім місцем проживання померлого, за місцем настання смерті, виявлення тіла або поховання. Коли відділ за місцем смерті не працює, на практиці реєстрацію проводить відділ, який був заінтересованою особою у справі; уточніть це у своєму відділі заздалегідь.
- Свідоцтво про смерть. Після складення актового запису заявник отримує свідоцтво.
- Спадкова справа. Зі свідоцтвом про смерть спадкоємець подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини.
Спадщина відкривається в день смерті, а не в день рішення суду (стаття 1220 ЦК України). Шість місяців на прийняття спадщини за статтею 1270 ЦК України рахуються від цієї дати. Якщо збір доказів і суд затягнуться, строк можна пропустити — тоді доведеться просити суд про додатковий строк за статтею 1272 ЦК України. Чинні на дату вашого звернення особливості обчислення строків під час воєнного стану уточніть у нотаріуса.
Справа про факт смерті зазвичай лише перший етап; далі йдуть нотаріус і оформлення прав на майно — це вже практика сімейного адвоката.
Типові помилки заявників
- Чекають «офіційної довідки». Місяцями намагаються отримати лікарське свідоцтво там, де його нема кому видати, і втрачають спадковий строк.
- Обирають не ту процедуру. Подають заяву про оголошення померлою, хоча є докази загибелі в конкретний день, — і отримують вимогу чекати встановлених законом строків.
- Не доводять власний інтерес. Суд має побачити, як встановлення факту вплине на права заявника. У нашій справі мету було названо прямо: державна реєстрація смерті та подальше оформлення спадкових прав.
- Формулюють вимогу загально. «Встановити факт смерті» без дати, місця та ідентифікаційних даних померлого — це рішення, яке відділ ДРАЦС може не прийняти до виконання.
Часті питання
До якого суду подавати заяву, якщо я виїхав з Донецької області або живу за кордоном?
До будь-якого місцевого суду України, який здійснює правосуддя. Частина 1 статті 317 ЦПК України прямо дозволяє подати заяву про встановлення факту смерті особи на території, де введено воєнний чи надзвичайний стан, або на тимчасово окупованій території незалежно від місця проживання чи перебування заявника. У справі № 645/8976/26 смерть настала в Лимані Донецької області, а заяву розглянув районний суд у Харкові. Заяву може подати представник, зокрема через систему «Електронний суд», а про розгляд справи без участі заявника можна просити окремим клопотанням. У нашій справі ніхто з учасників до зали суду не приїжджав, і це не завадило ухвалити рішення.
Чи обов'язково спершу отримати письмову відмову відділу ДРАЦС?
У цій справі суд визнав, що ні. Ми звернулися одразу до суду, без попереднього походу до відділу ДРАЦС, і суд окремо написав у рішенні, чому це допустимо. Він послався на лист-роз'яснення Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду № 985/0/208-21 від 22.04.2021, за яким вимогу про отримання відмови органу реєстрації, що передує зверненню до суду, скасовано, а отже звернення одразу до суду не порушує статтю 318 ЦПК України. Проте пояснити, чому документ про смерть отримати неможливо, заявник усе одно зобов'язаний. У нас поясненням був статус міста: воно внесене до переліку територій активних бойових дій, затвердженого наказом Мінрозвитку № 376 від 28.02.2025, тож медичні установи там не працюють. Результат конкретної справи не переноситься автоматично на інші, тому за наявності часу письмова відмова зайвою не буде.
Скільки часу триває розгляд справи про встановлення факту смерті?
Стаття 317 ЦПК України вимагає розглядати такі справи невідкладно. Реальний строк залежить від завантаженості суду і від того, чи всі докази подано одразу. У справі № 645/8976/26 провадження відкрито 14.09.2026, а рішення ухвалено 01.10.2026 — це 17 днів. Дев'ять із них зайняло очікування відповіді відділу ДРАЦС на ухвалу про витребування доказів: нам бракувало одного актового запису, щоб підтвердити спорідненість. Найбільше часу забирає не суд, а підготовка: отримати витяг з ЄРДР, дочекатися відповіді поліції на адвокатський запит, знайти свідоцтва про народження і шлюб. У нашій справі від загибелі до рішення минуло близько двох з половиною місяців, і майже весь цей час пішов саме на збір документів.
Чи потрібно платити судовий збір за таку заяву?
За загальним правилом заява в окремому провадженні оплачується судовим збором, але для справ, пов'язаних із війною, закон передбачає пільгу. Пункт 21 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» звільняє від сплати заявників у справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення, якщо заяву подано у зв'язку зі збройною агресією, збройним конфліктом чи тимчасовою окупацією території України, що призвели, зокрема, до загибелі людини. Щоб суд застосував пільгу, зв'язок смерті з агресією має бути видно з самої заяви та доданих доказів — наприклад, із витягу з ЄРДР про обстріл. Якщо цей зв'язок не очевидний, суд може залишити заяву без руху і запропонувати сплатити збір. Редакцію закону варто перевірити на дату подання: перелік пільг змінювався кілька разів.
Що робити, якщо в документах різні прізвища або є помилка в по батькові?
Розбіжність потрібно закрити документами або пояснити, але не замовчувати. Різні прізвища в поколіннях — звичайна річ: їх пояснюють свідоцтва про шлюб і актові записи про народження, викладені ланцюжком від заявника до померлого. У нашій справі таких ланок було чотири, і одну з них — актовий запис про шлюб бабусі — на наше клопотання витребував суд у відділу ДРАЦС. Помилка в окремому документі теж не вирок. У відповіді поліції по батькові загиблої вказали неправильно, проте суд визнав це очевидною технічною опискою, бо прізвище, ім'я, дата народження, дата і місце загибелі та номер кримінального провадження збігалися з іншими доказами. Якщо ж помилка міститься в самому актовому записі цивільного стану, її виправляють окремо — через відділ ДРАЦС або в суді, і це краще зробити до подання заяви.
Чи можна оформити спадщину одразу після рішення суду?
Майже одразу, але через проміжний крок. Нотаріус відкриває спадкову справу на підставі свідоцтва про смерть, а не судового рішення. Тому спершу з копією рішення звертаються до відділу ДРАЦС, який складає актовий запис і видає свідоцтво. Чекати набрання рішенням законної сили для цього не потрібно: у справі № 645/8976/26 суд допустив негайне виконання, а апеляційне оскарження виконання не зупиняє. Далі спадкоємець подає нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Пам'ятайте про строк: шість місяців за статтею 1270 ЦК України рахуються від дня смерті, встановленого судом, а не від дати рішення. Якщо він спливає раніше, ніж ви отримаєте свідоцтво про смерть, зверніться до нотаріуса по консультацію заздалегідь: пропущений строк доведеться поновлювати через суд за статтею 1272 ЦК України.
Матеріал підготовлено на підставі рішення Немишлянського районного суду міста Харкова від 01.10.2026 у справі № 645/8976/26, де я представляв заявницю. Текст рішення доступний у Єдиному державному реєстрі судових рішень. Персональні дані учасників не наводяться. Стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією у вашій ситуації; чинність згаданих норм перевіряйте на дату звернення.
Близька людина загинула в зоні бойових дій або на окупованій території, а свідоцтва про смерть немає? Напишіть мені — подивимося, які докази вже є, яких бракує і до якого суду зручніше подати заяву.