Сім’ям загиблих осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту держава передбачає дві різні виплати, які часто плутають. Перша — одноразова грошова допомога за Кодексом цивільного захисту України, розмір якої рахується у прожиткових мінімумах. Друга — 15 000 000 гривень за пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168. Різниця між ними — понад дванадцять мільйонів, і на практиці все залежить від одного документа: висновку лікарсько-експертної комісії про обставини смерті. Нижче — як ці виплати співвідносяться і як суди оцінюють відмову органу доплатити різницю.
Про формат матеріалу. Це огляд судової практики за відкритими судовими рішеннями з Єдиного державного реєстру судових рішень. Я не представляв сторін у розглянутих справах. Матеріал не є юридичною консультацією у вашій ситуації і не гарантує аналогічного результату.
Коротко: 5 тез
- Виплата за статтею 118 Кодексу цивільного захисту і виплата 15 000 000 грн за пунктом 2 постанови КМУ №168 — це різні виплати з різними підставами.
- Право на виплату за постановою №168 залежить від обставин смерті: виконання службових обов’язків у період воєнного стану, участь у бойових діях або забезпеченні заходів національної безпеки і оборони, і перебування безпосередньо в районах їх здійснення.
- Обставини смерті фіксує постанова лікарсько-експертної комісії. Якщо комісія ухвалює постанову в новій редакції, попередня втрачає дію.
- Отримання меншої суми раніше не позбавляє права вимагати різницю з урахуванням уже виплачених коштів.
- Судова практика показує: відмова органу, яка ігнорує чинну постанову комісії, може бути визнана протиправною і скасована.
Дві різні виплати, які плутають
Це найпоширеніша причина, чому сім’я вважає питання закритим, отримавши гроші, — і не звертається за рештою.
| Ознака | ОГД за Кодексом цивільного захисту | Виплата за постановою КМУ №168 |
|---|---|---|
| Підстава | стаття 118 Кодексу цивільного захисту України | пункт 2 постанови КМУ від 28.02.2022 №168 |
| Розмір | 750-кратний прожитковий мінімум для працездатних осіб на 1 січня відповідного року | 15 000 000 грн |
| Умова | загибель (смерть) під час виконання службових обов’язків | додатково: обставини та територіальна ознака, визначені постановою |
| Розподіл | рівними частками між отримувачами | рівними частками між отримувачами, визначеними ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» |
| Хто вирішує | комісія органу з призначення ОГД | той самий орган, але з урахуванням висновку про обставини смерті |
Наочно: у розглянутій нижче справі комісія у листопаді 2023 року призначила сім’ї 750 прожиткових мінімумів — 2 013 000 грн (з розрахунку 2 684 грн на 1 січня 2023 року), які й було виплачено рівними частками. Різниця до 15 мільйонів — 12 987 000 грн — стала предметом окремого спору.
Розміри прожиткового мінімуму змінюються щороку, а редакції постанови №168 і суміжних актів оновлюються. Наведені цифри стосуються конкретної справи і конкретного періоду — у вашій ситуації розрахунок треба робити на актуальну дату.
Хто має право на виплату
Коло отримувачів за постановою №168 визначається через статтю 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей»: це члени сім’ї загиблого, серед яких на практиці найчастіше — дружина або чоловік, діти та батьки. Сума розподіляється між ними рівними частками.
Окремі категорії осіб виключені: громадяни російської федерації або Республіки Білорусь та особи, які постійно проживають на територіях цих країн, а також особи, засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність чи пособництво державі-агресору.
За неповнолітніх дітей заяви подають законні представники. У розглянутій справі так і було: мати діяла у власних інтересах і як законна представниця сина, а щодо іншої дитини заяву подавала інша законна представниця. Це важлива деталь — кожен отримувач подає власну заяву, і відмова оформлюється щодо кожного окремо.
Чому все вирішує висновок ЦЛЕК
Орган, який призначає виплату, не встановлює обставини загибелі самостійно «на власний розсуд». Ці обставини фіксує постанова центральної лікарсько-експертної комісії — документ, у якому прямо зазначається, чи сталася смерть під час виконання службових обов’язків у період дії воєнного стану, під час безпосередньої участі в бойових діях або забезпеченні заходів з національної безпеки і оборони, і чи перебувала особа безпосередньо в районах здійснення таких заходів.
Практично значуще: комісія може ухвалити постанову в новій редакції. У розглянутій справі перша постанова була ухвалена в листопаді 2023 року, а в березні 2024 року комісія ухвалила постанову в новій редакції за протоколом №63/659, якою дію попередньої постанови скасовано, і обставини смерті кваліфіковано інакше — з прямою вказівкою на виконання службових обов’язків у період воєнного стану під час участі в бойових діях чи забезпеченні заходів національної безпеки і оборони.
Саме нова постанова комісії стала підставою для звернення сім’ї за різницею. Суди оцінювали також матеріали, передбачені відомчим порядком: накази, що підтверджують участь особи у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, потреба в яких виникла внаслідок збройного нападу або вогневого ураження противника, акт про пожежу, рапорт керівника робіт.
Розбір судової практики: справа №200/8742/24
Фабула, викладена у судових рішеннях, така. Сім’я загиблого полковника служби цивільного захисту отримала одноразову грошову допомогу 2 013 000 грн, нараховану комісією за статтею 118 Кодексу цивільного захисту у листопаді 2023 року й перераховану в грудні 2023 року.
Після того, як лікарсько-експертна комісія ухвалила постанову в новій редакції, у липні 2024 року представник сім’ї подав до територіального органу заяви про призначення та виплату різниці — 12 987 000 грн — за пунктом 2 постанови КМУ №168.
Орган відмовив листами від 19 липня 2024 року. Мотив відмови: загиблий, на думку органу, не перебував під час поранення та подальшої смерті в районі ведення воєнних (бойових) дій. Згодом, 2 грудня 2024 року, орган оформив висновок про відмову у призначенні виплати.
Що вирішили суди:
- рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 2 травня 2025 року у справі №200/8742/24 позов задоволено повністю: висновок органу від 2 грудня 2024 року визнано протиправним і скасовано, орган зобов’язано здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум;
- постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 вересня 2025 року апеляційну скаргу органу залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.
Що з цього має практичне значення для інших сімей:
- Раніше отримана менша виплата не «закриває» питання: предметом вимоги є саме різниця з урахуванням уже виплачених коштів.
- Нова постанова лікарсько-експертної комісії, якою скасовано дію попередньої, — це підстава для повторного звернення, а не «переграний» документ.
- Власна оцінка органом того, чи перебувала особа в районі бойових дій, за наявності чинної постанови комісії та відомчих документів про участь у роботах, не є беззаперечною і перевіряється судом.
- Спір розглядається адміністративним судом як спір із суб’єктом владних повноважень.
Обидва рішення є публічними. Перевірити повний текст можна в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером справи №200/8742/24.
Це результат конкретної справи з конкретним набором доказів і конкретною постановою комісії. Він не означає, що будь-яка сім’я отримає 15 мільйонів, і не є обіцянкою такого самого результату.
Коли орган просто мовчить: справа №200/5312/24
До спору про саму відмову в цій історії був ще один етап, про який часто забувають. Орган спершу не розглянув заяви належним чином — і рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 28 жовтня 2024 року у справі №200/5312/24 його бездіяльність щодо розгляду заяв від 16 липня 2024 року визнано протиправною.
Висновок для сім’ї простий: мовчання органу — це теж предмет оскарження. Не потрібно чекати «остаточної» письмової відмови роками. Але й поспішати з позовом про саму виплату, не маючи оформленого рішення органу, теж не варто — послідовність кроків має значення.
Документи: що, де взяти і навіщо
| Документ | Де отримати | Навіщо потрібен |
|---|---|---|
| Постанова лікарсько-експертної комісії про обставини смерті | Через орган, у якому проходив службу загиблий | Ключовий документ: саме він визначає, яка виплата застосовується |
| Свідоцтво про смерть | ДРАЦС | Підтверджує факт смерті |
| Документи про родинний зв’язок | ДРАЦС, суд (за потреби — встановлення факту) | Підтверджують право конкретної особи на частку виплати |
| Накази про участь у роботах, акт про пожежу, рапорт керівника робіт | Орган, у якому проходив службу загиблий | Підтверджують обставини та місце виконання завдань |
| Раніше ухвалений висновок комісії про призначення ОГД та документи про виплату | Орган, банк | Потрібні для розрахунку саме різниці |
| Заява до територіального органу та письмова відповідь на неї | Орган | Без неї спір передчасний; відмова — предмет оскарження |
Алгоритм дій сім’ї
- Отримати копію чинної постанови лікарсько-експертної комісії та перевірити, як у ній сформульовано обставини смерті. Якщо є нова редакція — саме вона діє.
- Зіставити формулювання постанови з умовами пункту 2 постанови КМУ №168.
- Порахувати, що вже виплачено і яка різниця заявляється.
- Подати заяву до територіального органу — окремо від кожного отримувача, за неповнолітніх — через законних представників.
- Зафіксувати відповідь. Мовчання органу оскаржується як бездіяльність, письмова відмова — як протиправне рішення.
- Звернутися до адміністративного суду. Строк звернення перевірити на дату подання — він залежить від того, що саме оскаржується.
Маєте відмову або мовчання органу? Надішліть мені постанову лікарсько-експертної комісії та письмову відповідь органу — цього достатньо, щоб сказати, чи є підстава для позову і що саме оскаржувати: бездіяльність чи рішення. Написати або зателефонувати.
Строки, ризики і типові помилки
- Вважати питання закритим після першої виплати. Це найдорожча помилка в цій категорії справ.
- Не відстежувати нову постанову комісії. Сім’ю про неї не завжди повідомляють, а саме вона змінює підставу виплати.
- Йти до суду без письмової відповіді органу. Суд оцінює конкретне рішення або конкретну бездіяльність.
- Пропустити строк звернення до адміністративного суду. Він короткий і рахується від конкретної події — перевіряйте його на дату подання.
- Подати одну заяву «від сім’ї». Право індивідуальне: у кожного отримувача — своя частка і своя заява.
- Плутати виплати для різних відомств. Порядок для служби цивільного захисту, Збройних Сил і Національної поліції має відмінності.
Часті питання
Чи можна вимагати різницю, якщо виплату вже отримано?
Так, предметом вимоги в таких справах є саме різниця між належною сумою та вже виплаченою. У розглянутій справі суд зобов’язав орган здійснити виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
Що робити, якщо орган не відповідає на заяву?
Бездіяльність органу оскаржується до адміністративного суду окремо. У розглянутій історії саме так і було: спершу суд визнав протиправною бездіяльність щодо розгляду заяв, і лише потім предметом спору стала сама відмова.
Чи може орган відмовити, посилаючись на власну оцінку обставин загибелі?
Такі відмови трапляються, але вони перевіряються судом разом із чинною постановою лікарсько-експертної комісії та відомчими документами про участь у роботах. У розглянутій справі відмову визнано протиправною і скасовано.
Хто отримує виплату, якщо отримувачів кілька?
Сума розподіляється рівними частками між усіма отримувачами, визначеними законом. За неповнолітніх дітей діють законні представники.
Скільки триває такий спір?
Строк залежить від інстанцій та поведінки органу. У розглянутій справі між рішенням суду першої інстанції та постановою апеляційного суду минуло близько чотирьох з половиною місяців, і цьому передував окремий спір про бездіяльність. Універсального строку немає.
Чи потрібен адвокат, якщо документи вже є?
Формально сім’я може звертатися самостійно. На практиці ціна помилки тут вимірюється мільйонами: значення мають правильно обраний предмет оскарження, дотримання строку та повнота доказів обставин і місця виконання завдань.