Стягнення збитків з винуватця ДТП понад страхову виплату: коли суд відмовляє

Після ДТП потерпілий отримує виплату від страховика, бачить, що ремонт коштує більше, і подає позов до водія — на різницю. У двох справах, де я захищав відповідачів, суди відмовили у стягненні матеріальної шкоди повністю: в обох автомобіль був фізично знищений, а закон у такому разі дозволяє відшкодувати лише різницю між вартістю авто до і після аварії. Її вже покрив страховик. Розповідаю, як рахував суд, чому вартість ремонту не була головною цифрою і скільки в підсумку стягнули з позивачів на користь моїх клієнтів.

Коротко: 6 тез

• Якщо ремонт дорожчий за саме авто, транспортний засіб вважається фізично знищеним — і відшкодовується не ремонт, а різниця між вартістю до і після ДТП (п. 30.1, 30.2 ст. 30 Закону про ОСЦПВ).
• Поки шкода вкладається в ліміт страховика, винуватець ДТП — неналежний відповідач. Стягнути з нього можна тільки перевищення над страховим відшкодуванням (ст. 1194 ЦК України).
• У справі № 236/1625/20 позивач отримав 83 139,46 грн від страховика, 1300 грн франшизи та ще 120 000 грн від продажу розбитого авто — разом 204 439,46 грн при збитку 161 008,58 грн. У матеріальній частині позову відмовлено.
• У справі № 357/17717/25 страховик виплатив 301 847,89 грн — саме різницю між 591 323,85 грн і 289 475,96 грн. Вимогу на 251 376,58 грн суд відхилив як пред'явлену до неналежного відповідача.
• Витрати на евакуатор і повторну оцінку теж не завжди лягають на водія: евакуацію відшкодовує страховик, а другий звіт про оцінку суд може визнати зайвим.
• Відмова в позові дає право на компенсацію гонорару адвоката з позивача. В одній справі стягнули 10 000 грн, у другій — 3000 грн замість заявлених 22 000 грн.

Звідки береться сама ідея «доплати» від винуватця

Логіка потерпілого проста: ремонт коштує 700 тисяч, страховик виплатив 300 тисяч, отже, «недоотримані» 400 тисяч має віддати винуватець. Під цю конструкцію є норма — стаття 1194 ЦК України: особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховим відшкодуванням.

Проблема в словах фактичний розмір шкоди. Він не дорівнює вартості ремонту автоматично: для автомобіля, який ремонтувати економічно безглуздо, закон рахує шкоду інакше. Саме цей момент вирішує обидві справи нижче.

Фізичне знищення: коли ремонт перестає бути мірилом

Пункт 30.1 статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлює просте правило. Транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт технічно неможливий або економічно необґрунтований. Необґрунтованим ремонт визнається тоді, коли витрати на відновлення перевищують вартість самого автомобіля до аварії.

Наслідок описано в пункті 30.2: власнику знищеного авто відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію з місця пригоди. Не вартість ремонту — саме різниця, бо розбите авто залишається у власника і має свою ціну.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 27 березня 2019 року у справі № 752/16797/14-ц окремо наголосила: якщо транспортний засіб фізично знищений, його власнику відшкодовується виключно різниця між вартістю до та після ДТП плюс евакуація. Ця позиція і стала опорою захисту в обох справах.

Ліміт страховика і фігура «неналежного відповідача»

Друга опора — розподіл ролей між страховиком і водієм. Велика Палата Верховного Суду послідовно виходить з того, що основний тягар відшкодування шкоди від ДТП несе страховик, і саме він є належним відповідачем у межах страхової суми (постанови від 3 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц та від 9 листопада 2021 року у справі № 147/66/17). Відповідальність водія починається там, де закінчується відповідальність страховика: коли обов'язок виплати у страховика не виник або коли шкода перевищує ліміт. Немає різниці — немає й підстав для позову до водія.

Обидва рішення, про які йдеться далі, ухвалені судами першої інстанції та набрали законної сили: у справі № 236/1625/20 — 25 червня 2024 року, у справі № 357/17717/25 — 16 червня 2026 року.

Справа № 236/1625/20: коли потерпілий отримав більше, ніж втратив

ДТП сталася 6 грудня 2019 року в Лимані на Донеччині. Водій, чиї інтереси я представляв, не обрав безпечну швидкість руху і зіткнувся з автомобілем Honda Civic. Постановою суду від 5 березня 2020 року його визнали винним у правопорушенні за статтею 124 КУпАП; кримінальне провадження за ч. 1 ст. 286 КК України було закрито. Вину ми не оспорювали — сперечалися виключно про розмір.

Позивач вимагав 117 067,54 грн матеріальної шкоди, 10 000 грн моральної шкоди собі та 20 000 грн — неповнолітньому синові. Свій розрахунок він будував на звіті оцінювача № 98/03, замовленому страховиком: ремонт — 663 671,72 грн, ринкова вартість — 200 207,00 грн. Із цієї ринкової вартості віднімалася страхова виплата й франшиза.

Уразливість такого розрахунку — у тому, чого в звіті не було. Оцінювач визнав авто фізично знищеним, але не визначив його залишкову вартість станом на дату ДТП. Тобто з формули випав той самий компонент, який за пунктом 30.2 статті 30 Закону вирішує все. За клопотанням сторони відповідача суд призначив судову автотоварознавчу експертизу.

Що показала судова експертиза

Висновок експерта Донецького науково-дослідного інституту судових експертиз № 383-384 від 23 березня 2021 року дав повну картину.

Суд прийняв як належний доказ саме висновок експерта: він готувався на виконання ухвали суду, а експерта попереджали про кримінальну відповідальність.

Арифметика, яка закрила питання

Далі захист додав до справи ще один документ — відповідь на адвокатський запит із сервісного центру МВС. З неї випливало, що 16 жовтня 2020 року позивач продав пошкоджену Honda Civic за 120 000 грн. Ця цифра змінила весь розрахунок.

Суд зафіксував, що отримане перевищує суму збитку, завданого ДТП — причому перевищує її і за висновком експерта, і за звітом оцінювача. Законних підстав для стягнення матеріальної шкоди з відповідача суд не побачив і в цій частині позову відмовив.

Моральну шкоду суд стягнув частково: 5000 грн позивачу замість 10 000 грн і 10 000 грн його неповнолітньому синові замість 20 000 грн, керуючись статтею 23 ЦК України та засадами розумності й справедливості. Судові витрати позивача компенсовано в межах задоволених вимог — 2000 грн правової допомоги та 150 грн судового збору. А оскільки в матеріальній частині позову було відмовлено, суд стягнув з позивача на користь мого клієнта 10 000 грн витрат на правову допомогу.

Справа № 357/17717/25: страховик заплатив рівно стільки, скільки мав

Друга справа розглядалася Білоцерківським міськрайонним судом Київської області і завершилася рішенням від 15 травня 2026 року. ДТП сталася 3 лютого 2025 року на 79-му кілометрі траси Київ — Одеса: моя довірителька під час перестроювання не надала дорогу автомобілю Mercedes-Benz Sprinter.

Історія з вини теж була непростою: спершу суд закрив адміністративне провадження за відсутністю складу правопорушення, але Київський апеляційний суд 19 травня 2025 року цю постанову скасував і визнав відповідачку винною за статтею 124 КУпАП, закривши провадження через сплив строків накладення стягнення. Тому вина в цивільній справі під сумнів не ставилася — позов ми визнали в частині моральної шкоди на 3000 грн і заперечували проти решти.

Позивач вимагав 262 676,58 грн, з яких 251 376,58 грн — збитки понад страхову виплату, 6500 грн — оцінка, 4800 грн — евакуатор, 3000 грн — моральна шкода.

Чому різниця вже була виплачена

Ключовий аргумент захисту спирався на цифри самого страховика. Відповідальність моєї довірительки була застрахована не лише за полісом ОСЦПВ з лімітом 160 000 грн на майно, а й за договором комплексного страхування зі страховою сумою 1 050 000 грн — сукупно 1 210 000 грн.

Ремонт (700 069,69 грн) виявився дорожчим за саме авто до аварії (591 323,85 грн) — отже, транспортний засіб фізично знищений. Різницю між вартістю до і після ДТП страховик виплатив двома платежами 14 і 16 липня 2025 року. Причому саме таку суму позивач сам просив у заяві про страхове відшкодування від 1 липня 2025 року — тобто погодився з оцінкою залишкової вартості.

Суд визнав вимогу на 251 376,58 грн пред'явленою до неналежного відповідача: шкода не вийшла за межі страхового покриття, а відтак немає різниці, яку водій мав би доплачувати за статтею 1194 ЦК України.

Евакуатор і повторна оцінка

Дві менші вимоги суд відхилив з окремих підстав, і обидві варто запам'ятати.

• Евакуатор — 4800 грн. Стаття 28 Закону про ОСЦПВ прямо відносить евакуацію транспортного засобу з місця ДТП до шкоди, заподіяної майну потерпілого, а стаття 29 включає ці витрати до страхового відшкодування. Платити за евакуацію має страховик, тому вимога до водія заявлена не до тієї особи.
• Оцінка — 6500 грн. Позивач замовив власний звіт № 158/ч/25 від 13 серпня 2025 року вже після того, як існував звіт № 90213 від 26 червня 2025 року, підготовлений на замовлення страховика. Суд не побачив мети в повторній оцінці й у стягненні цих витрат відмовив.

У підсумку з відповідачки стягнули визнані 3000 грн моральної шкоди і 30 грн судового збору. У решті позову відмовлено.

Гонорар адвоката: чому 22 000 грн перетворилися на 3000 грн

Окремий сюжет обох справ — розподіл витрат на правничу допомогу. Це та частина, де виграш по суті ще не означає повної компенсації.

У справі № 236/1625/20 гонорар був зафіксований додатковою угодою на 10 000 грн і сплачений клієнтом — суд стягнув його з позивача повністю.

У справі № 357/17717/25 вийшло інакше. Витрати відповідачки становили 22 000 грн, підтверджені договором, додатковою угодою, актом наданих послуг і двома платіжними інструкціями. Представник позивача заперечувала проти розміру, і суд розцінив ці заперечення як клопотання про зменшення. Врахувавши ціну позову, віднесення справи до категорії незначної складності, участь у засіданнях у режимі відеоконференції та обсяг підготовлених документів, суд зменшив компенсацію з 22 000 грн до 3000 грн — з посиланням на критерії дійсності, необхідності та розумності витрат.

Показово, що витрати позивача на його адвоката суд не компенсував узагалі: у матеріалах справи не було додаткової угоди, яка визначала б погоджений розмір гонорару, хоча сам договір на це посилався. Формальна прогалина в документах коштувала стороні всієї суми.

При цьому аргумент про обов'язковий «детальний опис робіт» суд відхилив: за позицією Верховного Суду від 28 грудня 2020 року у справі № 640/18402/19 та Великої Палати від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21, за фіксованого гонорару такий опис не є самоціллю і його відсутність сама по собі не блокує відшкодування.

Що з цього випливає для водія-відповідача

Обидві справи показують, що позов «на різницю» розсипається не на емоціях, а на документах. Практична послідовність дій виглядає так:

1. Перевірте, чи авто фізично знищене. Порівняйте вартість ремонту з ринковою вартістю авто до ДТП. Якщо ремонт дорожчий — обговорення переходить у площину «до і після», і вартість ремонту втрачає значення.
2. Знайдіть залишкову вартість. Звіт, у якому її немає, неповний. У першій справі саме ця прогалина стала підставою призначити судову експертизу.
3. Перевірте долю розбитого авто. Адвокатський запит до сервісного центру МВС показує, чи не було авто продане і за скільки. У справі № 236/1625/20 120 000 грн виручки закрили питання остаточно.
4. Порахуйте всі надходження потерпілого. Страхова виплата, франшиза, кошти від продажу — у сумі вони можуть перевищити збиток.
5. Перевірте ліміти страховика. Крім ОСЦПВ може діяти добровільний договір, який зсуває межу відповідальності водія набагато далі.
6. Оформіть свій гонорар без прогалин. Договір, додаткова угода з розміром, акт, платіжні документи — інакше компенсації не буде навіть при відмові в позові.

Якщо ви отримали позов після ДТП або, навпаки, розбираєтеся, чи є сенс судитися з водієм після страхової виплати — розрахунок варто зробити до подання документів. Детальніше про супровід таких спорів — на сторінці автоадвоката. Якщо ж у ДТП є потерпілі з тілесними ушкодженнями і відкрито провадження за статтею 286 КК України, паралельно працює кримінальний напрям захисту.

Часті питання

Чи можна стягнути з винуватця ДТП різницю між ремонтом і страховою виплатою?

Тільки якщо фактичний розмір шкоди справді перевищує страхове відшкодування. Ключове слово — «фактичний». Коли ремонт дорожчий за саме авто до аварії, транспортний засіб вважається фізично знищеним, і за пунктом 30.2 статті 30 Закону про ОСЦПВ шкодою є різниця між вартістю авто до і після ДТП, а не вартість ремонту. У справі № 357/17717/25 ремонт оцінили в 700 069,69 грн, авто до ДТП — у 591 323,85 грн, залишок — у 289 475,96 грн. Страховик виплатив саме різницю — 301 847,89 грн, і суд відмовив у стягненні з водія ще 251 376,58 грн, вказавши на неналежного відповідача. Тому починати треба не з калькуляції ремонту, а з перевірки, чи є взагалі перевищення над виплатою.

Що означає, що автомобіль визнали фізично знищеним?

Це юридичний висновок, а не стан металу. За пунктом 30.1 статті 30 Закону про ОСЦПВ транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо ремонт технічно неможливий або економічно необґрунтований, тобто витрати на відновлення перевищують вартість авто до ДТП. Автомобіль при цьому може виглядати таким, що підлягає ремонту, і фактично бути відремонтованим. Наслідок один: відшкодовується різниця між вартістю до і після аварії плюс евакуація з місця пригоди. Велика Палата Верховного Суду у справі № 752/16797/14-ц підтвердила, що для знищеного авто відшкодовується виключно ця різниця. Саме тому звіт, у якому не визначена залишкова вартість, для суду неповний і легко оспорюється.

Чи враховується сума, за яку потерпілий продав розбите авто?

Так, і це може стати вирішальним доказом. Залишкова вартість — не абстракція, а реальна ціна, за яку аварійний автомобіль продають. У справі № 236/1625/20 позивач продав пошкоджену Honda Civic за 120 000 грн через десять місяців після ДТП. Разом зі страховою виплатою 83 139,46 грн і франшизою 1300 грн він отримав 204 439,46 грн — при розмірі збитку 161 008,58 грн за висновком судової експертизи. Суд зафіксував перевищення і відмовив у стягненні матеріальної шкоди повністю. Дізнатися про продаж вдалося через адвокатський запит до територіального сервісного центру МВС, тому цей крок варто робити в кожній подібній справі.

Хто відшкодовує витрати на евакуатор після ДТП?

Страховик, а не водій, який спричинив аварію. Стаття 28 Закону про ОСЦПВ прямо відносить евакуацію транспортного засобу з місця ДТП до шкоди, заподіяної майну потерпілого, а стаття 29 включає ці витрати до складу відшкодування — як евакуацію до місця проживання власника чи до місця ремонту, а за потреби і на стоянку разом з платою за стоянку. У справі № 357/17717/25 позивач сплатив 4800 грн за перевезення авто з Білої Церкви до Києва і вимагав ці кошти з водія. Суд відмовив, зазначивши, що вимога заявлена до неналежного відповідача. Ті самі гроші могли бути отримані від страховика — питання лише в тому, кому їх адресувати.

Чи компенсують мені гонорар адвоката, якщо суд відмовить у позові до мене?

Право на компенсацію виникає, але розмір визначає суд. За статтею 141 ЦПК України у разі відмови в позові витрати покладаються на позивача, а при частковому задоволенні — на обидві сторони пропорційно. У справі № 236/1625/20 з позивача стягнули весь гонорар — 10 000 грн. У справі № 357/17717/25 заявлені 22 000 грн суд зменшив до 3000 грн, врахувавши заперечення другої сторони, ціну позову та віднесення справи до категорії незначної складності. Обов'язкова умова — повний пакет документів: договір, додаткова угода з конкретним розміром гонорару, акт наданих послуг і докази оплати. Позивачу в другій справі відмовили в компенсації саме через відсутність додаткової угоди про розмір.

Чи допоможе визнання вини в ДТП зменшити суму стягнення?

Визнання вини і визнання розміру вимог — різні речі, і їх варто розділяти. В обох описаних справах вина відповідачів була встановлена постановами про адміністративне правопорушення за статтею 124 КУпАП, і оспорювати її сенсу не було: за частиною 6 статті 82 ЦПК України такі постанови обов'язкові для суду в питанні, чи мали місце дії та чи вчинені вони цією особою. Захист будувався виключно на розмірі шкоди та на тому, хто є належним відповідачем. У другій справі ми одразу визнали моральну шкоду на 3000 грн — це не послабило позицію щодо решти вимог. Результат конкретної справи не переноситься автоматично на інші: кожен розрахунок залежить від власних документів.

Матеріал підготовлено на підставі рішень судів першої інстанції у справах, де я представляв відповідачів. Судові рішення доступні в Єдиному державному реєстрі судових рішень: справа № 236/1625/20 та справа № 357/17717/25. Стаття має інформаційний характер і не є юридичною консультацією у вашій ситуації.

Отримали позов після ДТП або сумніваєтеся, чи законно з вас вимагають доплату понад страхове відшкодування? Напишіть мені — розберемо ваші документи і порахуємо, чи є в позові підстава взагалі.