Формулювання «виплатити одноразову матеріальну допомогу після окремого рішення правління» у наказі про звільнення — це не відстрочка. Це фактична відмова, розтягнута в часі без жодного строку. Суди системно визнають таку конструкцію порушенням права працівника, а разом із самою допомогою стягують ще й середній заробіток за час затримки розрахунку. У моїй справі суд першої інстанції стягнув з АТ «Укрзалізниця» 205 819,16 грн. Нижче — як це працює, як рахуються суми і що робити, якщо вас звільнили так само.
Коротко: 6 тез
- Одноразова матеріальна допомога при звільненні вперше у зв’язку з виходом на пенсію передбачена колективним договором. Якщо договір чинний і змін до нього не вносили — це обов’язок роботодавця, а не його добра воля.
- Запис у наказі «виплату провести після окремого рішення правління» не є законною підставою не платити: зобов’язання ставиться в залежність від подій без строку.
- Разом із допомогою стягується середній заробіток за час затримки розрахунку (ст. 117 КЗпП) — але не більш як за 6 місяців і з урахуванням пропорційності.
- Працівник звільнений від судового збору у трудових спорах (п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір»).
- Строк звернення — 3 місяці з дня отримання письмового повідомлення про нараховані суми (ст. 233 КЗпП). Пропущений строк можна поновити за поважних причин.
- У моїй справі суд першої інстанції стягнув 111 181,25 грн допомоги + 94 637,91 грн середнього заробітку, разом 205 819,16 грн.
Що належить працівнику при звільненні на пенсію
При звільненні за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію за віком (ст. 38 КЗпП України) роботодавець зобов’язаний у день звільнення провести з працівником повний розрахунок (ст. 116 КЗпП) і письмово повідомити про нараховані суми.
У розрахунок зазвичай входять:
- компенсація за невикористану відпустку;
- почасова оплата за відпрацьований період;
- оплата понаднормових;
- надбавка за вислугу років;
- премія;
- матеріальна допомога на оздоровлення.
А ось окрема позиція — одноразова матеріальна допомога, яка виплачується працівнику при звільненні вперше з роботи у зв’язку з виходом на пенсію — у розрахунковому листку часто просто відсутня. Її розмір визначає колективний договір; у справі, яку я вів, це 5 середньомісячних заробітків за відповідним пунктом колдоговору. У колдоговорах інших підрозділів розмір може бути іншим і залежати від стажу роботи в галузі — трапляється і 8 середньомісячних заробітків.
Перше, що потрібно зробити, — узяти свій розрахунковий листок і перевірити, чи є в ньому рядок саме про одноразову матеріальну допомогу у зв’язку з виходом на пенсію. Матеріальна допомога на оздоровлення — це інша виплата, вона не замінює цю.
Схема «після окремого рішення правління»
Типовий наказ про звільнення виглядає так: право на допомогу визнається, її розмір прив’язується до пункту колективного договору — і тут же дописується, що «виплату провести після окремого рішення правління». Формально відмови немає. Фактично людина йде на пенсію без грошей і без жодного строку, коли їх отримає.
Юридична суть проблеми в тому, що роботодавець ставить виконання свого майнового зобов’язання в залежність від обставин без визначених термінів: від припинення воєнного стану, від покращення фінансового стану товариства, від наявності рішення керівництва. Суд у моїй справі кваліфікував це як порушення принципу легітимних очікувань: працівник не може нескінченно чекати на реалізацію права, яке вже визнано наказом.
Показова деталь: на адвокатський запит філія відповіла, що колективний договір є чинним і змін до нього в частині цієї виплати не вносилося, — але при цьому не навела розрахунку і не повідомила, яка саме сума належить працівнику. Тобто людині не сказали навіть, скільки їй винні.
Аргумент про воєнний стан і зупинення колдоговору
Це основна лінія захисту роботодавця, і її треба знати заздалегідь. Аргументація зводиться до такого:
- у березні 2022 року правління ухвалило рішення про призупинення додаткових виплат, передбачених галузевою угодою та колективними договорами;
- підстава — стаття 11 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану», яка дозволяє роботодавцю зупинити окремі положення колективного договору;
- згодом виплати нібито відновили й проводили поетапно за графіком, а потім, з квітня 2025 року, знову призупинили — вже з мотивів оптимізації витрат і фінансової стабільності;
- окремо додається теза, що компанія зазнає значних збитків через руйнування інфраструктури.
Чому це не спрацьовує. Ключове — фактичний стан колективного договору:
- колективний договір і спільна постанова адміністрації та профспілкової організації є чинними;
- зміни до колективного договору в частині цієї виплати не вносилися;
- отже, зупинення виплати відбувається не через зміну договору, а всупереч чинному договору;
- відкладення виконання на невизначений строк позбавляє працівника можливості ефективно захистити свої трудові права.
Ця позиція не унікальна для однієї справи: 5 лютого 2025 року Верховний Суд визнав неправомірним рішення правління про зупинення таких виплат, і саме на цю практику спираються суди по всій країні.
Як рахується 5 середньомісячних заробітків
Тут ховається різниця в десятки тисяч гривень, і саме тут сторони найчастіше розходяться. Розрахунок робиться за Порядком обчислення середньої заробітної плати (постанова Кабінету Міністрів України №100), і рахувати «на око» за двома останніми місяцями — помилка.
Правильна послідовність:
- беруться виплати за 12 календарних місяців, що передували звільненню;
- сума ділиться на кількість фактично відпрацьованих робочих днів — виходить середньоденна заробітна плата;
- визначається середньомісячне число робочих днів у розрахунковому періоді;
- середньоденна множиться на середньомісячне число робочих днів — виходить середня місячна заробітна плата;
- результат множиться на кількість заробітків за колдоговором.
Як це виглядало в цифрах у моїй справі:
| Показник | Значення |
|---|---|
| Відпрацьовано робочих днів за 12 місяців | 285 |
| Середньоденна заробітна плата | 849,79 грн |
| Середньомісячне число робочих днів | 26,17 |
| Середня місячна заробітна плата | 22 236,25 грн |
| Допомога: 5 середньомісячних заробітків | 111 181,25 грн |
Для порівняння: у позові сума рахувалася простіше — через середню зарплату за два місяці — і становила 138 242,20 грн. Роботодавець, навпаки, нарахував 102 897,80 грн. Суд не погодився з жодним із варіантів і зробив власний розрахунок за 12 місяців. Це нормальний хід речей у таких спорах: суд перевіряє арифметику обох сторін.
Із присудженої суми роботодавець утримує податок на доходи фізичних осіб та інші обов’язкові платежі — «на руки» буде менше, ніж у резолютивній частині рішення.
Друга вимога: середній заробіток за ст. 117 КЗпП
Це те, про що більшість звільнених не знає, — і через це втрачає значні гроші. Якщо роботодавець не провів повний розрахунок у день звільнення, він зобов’язаний виплатити середній заробіток за весь час затримки, з дня, наступного за днем звільнення, але не більш як за шість місяців (обмеження діє з 19 липня 2022 року).
Важлива і свіжа деталь: шість місяців — це максимум, а не автоматична сума. Велика Палата Верховного Суду в постанові від 8 жовтня 2025 року у справі №489/6074/23 роз’яснила, що ця межа не скасовує принципів розумності, справедливості та пропорційності, а компенсація зберігає компенсаційний характер. Суд оцінює співмірність, орієнтуючись на критерії постанови Великої Палати від 26 червня 2019 року у справі №761/9584/15-ц: розмір простроченої заборгованості, її співвідношення із середнім заробітком, поведінку сторін.
Як це працювало в моїй справі — логіка суду покроково:
| Крок | Розрахунок |
|---|---|
| Усього належало при звільненні | 171 726,53 грн |
| З них виплачено (відпустка, почасова, надбавки, премія) | 60 545,28 грн — 35,26 % |
| Не виплачено (одноразова допомога) | 111 181,25 грн — 64,74 % |
| Середній заробіток за 6 місяців — повна сума | 146 181,51 грн |
| Присуджено пропорційно частці невиплаченого | 94 637,91 грн (64,74 % від 146 181,51) |
Практичний висновок: чим більшу частку розрахунку роботодавець не виплатив, тим більшу частку компенсації присудить суд. Якщо не виплачено все — обґрунтовано претендувати на повні шість місяців.
Строк звернення до суду: 3 місяці і як його рятувати
За частиною другою статті 233 КЗпП у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, звернутися до суду можна протягом трьох місяців з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні.
Проблема очевидна: людина отримує розрахунковий листок у день звільнення, бачить у ньому інші виплати, вірить обіцянці «буде окреме рішення правління» — і три місяці спливають, поки вона чекає.
За статтею 234 КЗпП суд може поновити пропущений строк за поважних причин, якщо минуло не більше року. У моїй справі суд поновив строк, і ось що стало вирішальним:
- у наказі було зазначено, що виплату проведуть після окремого рішення правління, але ніхто не роз’яснив працівнику строк та умови ухвалення такого рішення — це створило стан невизначеності;
- працівник не бездіяв: він звернувся за правничою допомогою, було направлено адвокатський запит із проханням повідомити розмір належної допомоги;
- філія у відповіді розрахунку не навела і суму не повідомила — тобто фактично не відповіла по суті;
- станом на момент звернення до суду працівник так і не був повідомлений про розмір належної йому виплати.
Звідси практична порада: адвокатський запит — це не формальність. Він одночасно і спроба врегулювати питання без суду, і доказ вашої добросовісності, якщо строк доведеться поновлювати.
Моя справа №641/9437/25: цифри і результат
Я представляв інтереси провідника пасажирського вагона, який пропрацював на залізниці з 1994 по лютий 2025 року і був звільнений за власним бажанням у зв’язку з виходом на пенсію за віком. У наказі про звільнення виплату одноразової матеріальної допомоги в розмірі 5 середньомісячних заробітків було передбачено — з приміткою, що її проведуть після окремого рішення правління. У розрахунку при звільненні цієї суми не було.
Що заявляли і що вирішив суд:
| Вимога | Заявлено | Присуджено |
|---|---|---|
| Одноразова матеріальна допомога | 138 242,20 грн | 111 181,25 грн |
| Середній заробіток за затримку розрахунку | 165 890,64 грн | 94 637,91 грн |
| Разом | 304 132,84 грн | 205 819,16 грн |
| Судовий збір на користь позивача | — | 757,11 грн |
Позов задоволено частково. Рішення ухвалено Слобідським районним судом м. Харкова 3 квітня 2026 року, справа №641/9437/25, провадження №2/641/1074/2026. Розгляд відбувався в порядку спрощеного позовного провадження, участь у засіданні я брав у режимі відеоконференції.
Це рішення суду першої інстанції. Станом на дату публікації воно не набрало законної сили. Матеріал буде оновлено за результатами перегляду справи судом вищої інстанції. Текст рішення є публічним і доступний у Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером справи.
Чому частково, а не повністю. Скажу прямо, бо це корисніше за рекламу: суд не погодився з розрахунком допомоги через середню зарплату за два місяці й перерахував її за 12 місяців — сума вийшла меншою. А компенсацію за ст. 117 КЗпП зменшив пропорційно частці невиплаченого. Це і є типовий результат у цій категорії справ, і саме на такі цифри варто орієнтуватися, а не на найгучніші суми з новин.
Це результат конкретної справи з конкретним колективним договором і конкретним заробітком. Він не є обіцянкою такого самого результату у вашій ситуації.
Інша практика: скільки стягують
Ця категорія справ уже стала масовою, і рішення на користь працівників ухвалюють суди по всій країні. Кілька орієнтирів із відкритих джерел:
- Верховний Суд 5 лютого 2025 року визнав неправомірним рішення правління про зупинення таких виплат — це базова позиція, на яку спираються нижчі суди;
- понад 404 тисячі гривень стягнуто на користь працівниці, якій не виплатили допомогу при виході на пенсію;
- 113 247,68 грн стягнуто на користь старшого оператора станції зі стажем 37 років — там колективним договором було передбачено 8 середньомісячних заробітків.
Розкид сум пояснюється просто: різні колективні договори (5 чи 8 заробітків), різний рівень зарплати і різна частка невиплаченого, від якої залежить компенсація за ст. 117 КЗпП.
Документи: що, де взяти і навіщо
| Документ | Де отримати | Навіщо потрібен |
|---|---|---|
| Наказ про припинення трудового договору | Відділ кадрів підрозділу | Ключовий доказ: у ньому визнано право на допомогу |
| Розрахунок сум, нарахованих і виплачених при звільненні | Бухгалтерія | Показує, що допомоги в розрахунку немає; від його дати рахується строк |
| Колективний договір підрозділу (чинна редакція) | Профспілка, відділ кадрів | Визначає розмір допомоги: 5, 8 чи інша кількість заробітків |
| Довідка про заробітну плату за 12 місяців до звільнення | Бухгалтерія | Основа розрахунку за Порядком №100 |
| Дані про фактично відпрацьовані робочі дні | Бухгалтерія, табелі | Без них середньоденну зарплату порахувати неможливо |
| Трудова книжка | У працівника | Підтверджує стаж у галузі та перше звільнення на пенсію |
| Адвокатський запит і відповідь на нього | Готує адвокат | Спроба досудового врегулювання + доказ поважності причин пропуску строку |
Алгоритм дій
- Перевірити розрахунковий листок: чи є в ньому одноразова матеріальна допомога у зв’язку з виходом на пенсію (не плутати з допомогою на оздоровлення).
- Узяти копію наказу про звільнення й подивитися, чи є в ньому пункт про цю допомогу та застереження про «окреме рішення правління».
- Отримати чинну редакцію колективного договору й визначити належну кількість заробітків.
- Замовити довідку про зарплату за 12 місяців і дані про відпрацьовані дні.
- Направити адвокатський запит із вимогою повідомити розмір належної виплати.
- Порахувати обидві вимоги: саму допомогу та середній заробіток за ст. 117 КЗпП.
- Подати позов за місцем свого проживання або за місцезнаходженням відповідача. Судовий збір працівник не сплачує.
Вас звільнили на пенсію, а допомогу не виплатили? Надішліть мені наказ про звільнення та розрахунок сум при звільненні — цих двох документів достатньо, щоб сказати, яка сума вам належить, чи вкладаєтесь ви у строк і чи є підстави його поновити. Написати або зателефонувати.
Помилки, які коштують грошей
- Чекати на «окреме рішення правління». Це найдорожча помилка: строк спливає, а рішення може не з’явитися ніколи.
- Заявляти тільки допомогу. Друга вимога — середній заробіток за затримку розрахунку — у моїй справі додала майже 95 тисяч гривень.
- Рахувати середню зарплату за два місяці. Розрахунок робиться за 12 місяців за Порядком №100. Завищена вимога не додає грошей, а лише зменшує відсоток задоволення позову.
- Плутати допомогу на оздоровлення з одноразовою допомогою при виході на пенсію. Виплата на оздоровлення в розрахунку може бути — і це не привід вважати питання закритим.
- Мовчати й не фіксувати звернення. Без адвокатського запиту й відповіді складніше доводити поважність причин пропуску строку.
- Вважати, що суд коштує дорого. Працівник звільнений від судового збору у спорах про стягнення належних при звільненні сум.
Часті питання
Чи можна стягнути допомогу, якщо в наказі написано «після окремого рішення правління»?
Так. Саме така конструкція й була предметом розгляду в моїй справі. Суд виходив із того, що постановка майнового зобов’язання в залежність від обставин без визначених строків порушує принцип легітимних очікувань працівника.
Скільки часу є на звернення до суду?
Три місяці з дня одержання письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені при звільненні (ст. 233 КЗпП). Якщо строк пропущено, суд може його поновити за поважних причин, якщо минуло не більше року (ст. 234 КЗпП).
Чи потрібно платити судовий збір?
Ні. Працівник звільнений від сплати судового збору у справах про стягнення сум, належних при звільненні, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».
Чи допоможе роботодавцю посилання на воєнний стан?
Сам по собі — ні, якщо колективний договір є чинним і змін до нього в частині цієї виплати не вносилося. Верховний Суд визнав неправомірним рішення правління про зупинення таких виплат, і суди на цю позицію спираються.
Скільки становитиме середній заробіток за затримку розрахунку?
Максимум — за шість місяців. Але суд оцінює співмірність: у моїй справі компенсацію присуджено пропорційно частці невиплаченого, тобто 64,74 % від повної шестимісячної суми. Гарантувати повні шість місяців не можна.
Це стосується лише залізничників?
Ні. Логіка застосовна до будь-якого роботодавця, у якого діє колективний договір із подібною виплатою при звільненні у зв’язку з виходом на пенсію. Змінюються лише формулювання договору й розмір виплати.